Люблю Христову Церкву –

Безплямну і Святу,

Люблю Її, як Батька, як Матір, як Сестру,

Як Братові обійми, Дідусеву сльозу,

Бабусині загадки… як звивисту гору,

Люблю Її цвітіння, плоди і урожай,

Вишиваний світанок, вечірній небокрай,

Люблю в Ній північ, південь, схід, захід, море, ліс,

Люблю Її, Голубку, до сміху і до сліз!

О, Церква – незбагненна! У ній – усі скарби,

Так легко тут знаходиш дорогу до мети,

Вона – і світло світу, і джерело чудес,

Шлях Бога до людини, людини – до Небес,

Цариця і убога, велична і проста,

Вона – Страждальна Мати – дарує всім Христа!

Тетяна Сосновська