Наша маленька доня з шоколадними очима…
Не чує мене, тому можу так про неї подумати. Звичайно мене виправляє: Мамо, я вже не маленька, мені вже 9 років! Так, вже не маленька. Через декілька тижнів у неї Святе Причастя. Перше в житті і мабуть довго ждане. Віддавна хоче вже бути хоч у цьому «доросла».
Радіє її дитяче серце, а мамине тривожиться: чи зможу добре підготовити свою дитину на цю незвичну ЗУСТРІЧ? Зустріч, до якої запросив її сам Ісус: «Пустіть дітей! Не бороніть їм приходити до мене…» (Мт 19, 14).
Боюсь, щоб у цьому превеликому темпі життя не забути, що це на нас, батьках, спочиває привілей (не обов`язок!) підготовити свою дитину до цієї першої свідомої та повної зустрічі з добрим Богом.
Add a commentКоротенький історичний нарис подій акції „Вісла”.
У 1920р. міністр Закордонних справ Великої Британії Джордж Керзон провів на карті кольоровим олівцем лінію, яка - за його задумом - мала бути кордоном Польщі. Пробігала вона від білоруського міста Гродна через Підляшшя, Холмщину, Сокальщину. Бігла над Сяном біля Перемишля і вздовж Сяну аж до словацького кордону в Карпатах. З того часу лінія ця почала функціонувати як „лінія Керзона”.
Українські землі, які опинилися на заході, називаються Закерзонням. Закерзоння простягалося вузькою смугою, яка мала 700 км. Земля ця займає площу 19 тис. кв. км, а до часу депортації заселяло її 1 мільйон українців.
Add a comment
«Умер Шевченко на другий день після своїх уродин, – писав до свого вчителя в Україну студент Петербурзького університету, харків’янин, у листі датованому у день похоронів Шевченка. – Тіло лежало в Академії мистецтв. Усі письменні люди, довідавшись, повалили, мов хмара, були переважно студенти, пани, письменники, вчені. Ляхи теж усі поприходили. А в церкві – шилом не повернеш. О год. 10-ій почалася обідня, об 11-ій закінчилася, і почалася панахида. Втихомиривши народ у церкві українці почали говорити промови до тіла. Усіх промов було сказано п'ятнадцять. Труну несли студенти й письменники. Її не спускали з рук до самого кладовища, до якого з Академії буде кілометрів 7. Труна була дубова, оббита срібною парчею. Дубову труну положили в свинцеву через те, що його тіло будуть перевозити в Україну. На поета возложили лавровий вінець, з котрого я увірвав три листки, і кожного приклав до його широкого лобу».
Чи ви знаєте, що це за день?
Закінчилися Різдвяні свята, але не затихала коляда. Молодь розбавлена та здружена під час колядування домовлялася про наступні зустрічі. Цим разом шукали в крамницях синьожовті стрічки, шили прапори, виготовляли значки та писали плакати. Здавалося, що ми готуємося до другої дії вертепу. Тільки тепер ми не тільки колядували, але співали більше патріотичних пісень. Наші Звіздарі тримали у руках синьо-жовті прапори. Дівчата і хлопці одягнули барвисті народні строї, теплі кожушки та кольорові хустки, почіпили синю і жовту стрічки.
Add a commentДумаю, що цікаво буде нашим читачам “ВІКОНЦЯ” дізнатися дещо про Митрополита Андрея Шептицького, бо так часто тепер чуємо це ім’я.
Народився майбутній Митрополит 29 липня 1865 року у селі Прилбичі Яворівського повіту на Львівщині в сім’ї графа Івана і графині Софії (з роду Фредрів) Шептицьких.
Ім’я Андрей він прийняв щойно як вступив до чину ОО. Василіян. Його хрещене ім’я було аж потрійним: Роман Марія Олександр.
Галицьким митрополитом став у 1900 році і був ним аж до смерті 1 листопада 1944р.
Знав 10 мов. Здобув три докторати: права, філософії, богослов’я.
Мій святий обов’язок.
От і закінчилася цьогорічна осінь. Незадовго кінець року і Різдвяні свята.
Та перед нами ще кілька святих обов’язків.
Четверта субота листопада — це офіційний День пам’яті жертв Голодомору в Україні. 1932 – 1933 роки - ці сумні дати вписалися чорними, грубими літерами у історію нашого народу і України:
Strona 1 z 2